Інформація щодо призначення пенсії за віком та особам з інвалідністю
Пенсія за віком
Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено наступні умови, виконання яких надає право на призначення пенсії за віком (відповідно до ст. 26 Закону):
- страховий стаж не менше 15 років;
- вік – після досягнення 60 років.
До досягнення 60-річного віку, право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
55 років - які народилися до 30 вересня 1956 року включно;
55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року;
56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року;
56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року;
57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року;
57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року;
58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року;
58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року;
59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року;
59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року;
60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.
Згідно із Прикінцевими положеннями Закону до 1 січня 2015 року право дострокового виходу на пенсію за віком мають жінки, яким виповнилося 55 років, за наявності страхового стажу не менше 30 років та за умови звільнення з роботи. У цьому випадку розмір їх пенсії, обчислений відповідно до статті 27 та з урахуванням статті 28 цього Закону, зменшується на 0,5 відсотка за кожний повний чи неповний місяць дострокового виходу на пенсію.
Пенсія у зв’язку з втратою годувальника;
Пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов’язаного з роботою, інвалідності з дитинства).
Для призначення пенсії по І групі інвалідності, а також у період до 01.01.2016 року для призначення пенсії по ІІ групі інвалідності, в залежності від віку, в якому особу визнано інвалідом, або на день звернення за пенсією необхідно мати від 1 року до 10 років страхового стажу (стаття 32 та пункт 4² Прикінцевих положень Закону 1058), а саме:
до досягнення особою 25 років включно - 1 рік;
від 26 років до досягнення особою 28 років включно - 2 роки;
від 29 років до досягнення особою 31 року включно - 3 роки;
від 32 років до досягнення особою 34 років включно - 4 роки;
від 35 років до досягнення особою 37 року включно — 5 років;
від 38 років до досягнення особою 40 років включно — 6 років;
від 41 років до досягнення особою 43 років включно — 7 років;
від 44 року до досягнення особою 48 років включно — 8 років;
від 49 років до досягнення особою 53 років включно — 9 років;
від 54 років до досягнення особою 59 року включно — 10 років;
Для призначення пенсії по ІІІ групі інвалідності та пенсій у зв’язку із втратою годувальника, а також починаючи з 01.01.2016 року для призначення пенсії по ІІ групі інвалідності, на день звернення за пенсією, або в залежності від віку, в якому особу визнано інвалідом (чи в якому настала смерть годувальника), необхідно мати від 1 року до 14 років страхового стажу (статті 32, 36 та пункт 4² Прикінцевих положень Закону 1058), а саме:
до досягнення особою 23 років включно - 1 рік;
від 24 років до досягнення особою 26 років включно - 2 роки;
від 27 років до досягнення особою 28 років включно - 3 роки;
від 29 років до досягнення особою 31 року включно - 4 роки;
від 32 років до досягнення особою 33 років включно — 5 років;
від 34 років до досягнення особою 35 років включно — 6 років;
від 36 років до досягнення особою 37 років включно — 7 років;
від 38 року до досягнення особою 39 років включно — 8 років;
від 40 років до досягнення особою 42 років включно — 9 років;
від 43 років до досягнення особою 45 років включно — 10 років;
від 46 років до досягнення особою 48 років включно — 11 років;
від 49 років до досягнення особою 51 року включно — 12 років;
від 52 років до досягнення особою 55 років включно — 13 років;
від 56 років до досягнення особою 59 років включно — 14 років;
До соціальних послуг, передбачених цим Законом, належить допомога на поховання пенсіонера.
У разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті.
Відповідно до ст. 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї: працездатним, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, і непрацездатним, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом із померлим чи ні.
Особам з інвалідністю
За Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) призначаються пенсії по інвалідності внаслідок:
- загального захворювання;
- каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства.
Пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства) за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.
Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.
Пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Залежно від ступеня втрати працездатності визначено три групи інвалідності. Причина, група, час настання інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством. Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.
Щоб пенсія по інвалідності була призначена від дня встановлення інвалідності, заяву на її призначення слід подати до управління Пенсійного фонду не пізніше трьох місяців із дня встановлення інвалідності.
Обов’язковою умовою для призначення таких пенсій за нормами закону, що вступив в дію з 1 жовтня 2011 року, є наявність страхового стажу від одного до 15 років – залежно від віку та групи інвалідності.
До 01.01.2016 року пенсії по інвалідності інвалідам І та ІІ групи призначались при умові наявності страхового стажу від 1-го до 10-ти років в залежності від віку, в якому особу визнано інвалідом.
З 01.01.2016 р. умови наявності страхового стажу інвалідам І групи так і залишаються від 1 до 10 років:
до досягнення особою 25 років включно - 1 рік;
від 26 років до досягнення особою 28 років включно - 2 роки;
від 29 років до досягнення особою 31 року включно - 3 роки;
від 32 років до досягнення особою 34 років включно - 4 роки;
від 35 років до досягнення особою 37 року включно — 5 років;
від 38 років до досягнення особою 40 років включно — 6 років;
від 41 років до досягнення особою 43 років включно — 7 років;
від 44 року до досягнення особою 48 років включно — 8 років;
від 49 років до досягнення особою 53 років включно — 9 років;
від 54 років до досягнення особою 59 року включно — 10 років.
Для призначення пенсії по ІІІ групі інвалідності та пенсій у зв’язку із втратою годувальника, а також починаючи з 01.01.2016 року для призначення пенсії по ІІ групі інвалідності, на день звернення за пенсією, або в залежності від віку, в якому особу визнано інвалідом (чи в якому настала смерть годувальника), необхідно мати від 1 року до 14 років страхового стажу:
до досягнення особою 23 років включно - 1 рік;
від 24 років до досягнення особою 26 років включно - 2 роки;
від 27 років до досягнення особою 28 років включно - 3 роки;
від 29 років до досягнення особою 31 року включно - 4 роки;
від 32 років до досягнення особою 33 років включно — 5 років;
від 34 років до досягнення особою 35 років включно — 6 років;
від 36 років до досягнення особою 37 років включно — 7 років;
від 38 року до досягнення особою 39 років включно — 8 років;
від 40 років до досягнення особою 42 років включно — 9 років;
від 43 років до досягнення особою 45 років включно — 10 років;
від 46 років до досягнення особою 48 років включно — 11 років;
від 49 років до досягнення особою 51 року включно — 12 років;
від 52 років до досягнення особою 55 років включно — 13 років;
від 56 років до досягнення особою 59 років включно — 14 років;
Особи, визнані інвалідами після досягнення пенсійного віку (незалежно від групи), мають право на пенсію по інвалідності за наявності 15 років страхового стажу.
Якщо інвалідність настала в період проходження строкової військової служби, то пенсія по інвалідності призначається особі незалежно від наявності страхового стажу.
Залежно від групи пенсія по інвалідності призначається в таких розмірах:
Інвалідам І групи – 100 % пенсії за віком;
Інвалідам ІІ групи – 90 % пенсії за віком;
Інвалідам ІІІ групи – 50 % пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Непрацюючі інваліди ІІ групи, визнані інвалідами після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 вищезгаданого закону, та інваліди ІІІ групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 Закону, за наявності страхового стажу для чоловіків 35 років, а для жінок - 30 років.
Якщо інвалід не має достатньої кількості страхового стажу, він може звернутися до управління праці та соціального захисту населення за місцем проживання із заявою про призначення допомоги за нормами Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам».
До пенсії по інвалідності встановлюються надбавки (на догляд, на утриманців), підвищення, додаткові пенсії, пенсія за особливі заслуги перед Україною, якщо інвалід має на них право.
При цьому, якщо розмір пенсійної виплати інваліда з урахуванням надбавок, підвищень та інших доплат до пенсії (за винятком пенсії за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, якої не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму. З 1 січня поточного року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становить 1074 гривні.
Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що при зміні групи інвалідності пенсія в новому розмірі виплачується із дня зміни групи інвалідності.
Якщо особа визнана інвалідом нижчої групи, пенсія виплачується за попередньою групою до кінця місяця, в якому змінено групу інвалідності. У разі визнання особи, яка пройшла повторний огляд здоровою, пенсія виплачується до кінця місяця, по який встановлено інвалідність.
Якщо особа не з’явилася в органи медико-соціальної експертизи на повторний огляд у визначений для цього строк, виплата пенсії по інвалідності зупиняється з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому вона мала з’явитися на повторний огляд.
Якщо строк повторного огляду медико-соціальної експертизи інвалідом пропущено з поважних причин або при визнанні його знову інвалідом виплата пенсії по інвалідності відновлюється з дня, із якого припинено виплату до дня повторного огляду, але не більше, ніж за три роки, якщо орган медико-соціальної експертизи визнає її за цей період інвалідом. При цьому якщо під час повторного огляду інваліда переведено на іншу групу інвалідності (вищу або нижчу), пенсія за зазначений період виплачується за попередньою групою інвалідності.
Якщо виплату пенсії інваліду було припинено у зв’язку з відновленням здоров’я або якщо він не отримував пенсії внаслідок нез’явлення на повторний огляд без поважних причин, то при наступному визнанні його інвалідом виплата раніше призначеної пенсії поновлюється з дня встановлення інвалідності знову за умови, що після припинення виплати пенсії минуло не більше п’яти років. Якщо строк більший, пенсія призначається знову на загальних підставах.
Органи медико-соціальної експертизи зобов’язані повідомляти управління Пенсійного фонду в порядку, встановленому законодавством про результати повторного огляду осіб, яким призначена пенсія по інвалідності та про нез’явлення цих осіб на зазначений огляд.
За інфомацією офіційного веб-порталу Міністерства соціальної політики України
