Історія смт Мирне
Історія смт Мирне
На початку 50-х років поблизу залізниці виник бурякоприймальний пункт, а пізніше було збудовано заготзерно, куди тягнулися обози з зерном із сусідніх сіл, перевантажувалися у вагони і направлялися в засіки Батьківщини.
Назву селище отримало у 50-ті роки, коли почало активно забудовуватись. Під кінець 60-х років почалося будівництво Каланчацького комбінату хлібопродуктів. У ті роки це будівництво ввійшло в історію як велика комсомольська будова, опісля розпочалося будівництво ще одного великого підприємства – Каланчацький консервний завод.
До цього село складалося з кількох землянок, які виникли навколо залізничної станції Каланчак Одеської залізничної магістралі. Нині ця магістраль з’єднує Крим з Києвом, Одесою, Львовом, Хмельницьким та іншими містами України. Станція Каланчак одержала назву від назви районного центру.
Нині Мирне – це селище міського типу, займає площу 483,0 га, налічується 591 двір, 17 двоповерхових будинків, 1 п’ятиповерховий будинок. Центральна вулиця - вул. Шевченка. В Мирному проживає 4 учасники бойових дій Другої Світової війни.
На цвинтарі селища поховано місцевого жителя Ф.С. Мочаліна – Героя громадянської війни, нагородженого в 1919 році орденом Червоного Прапора за бойову мужність в боях з денікінцями. На могилі героя встановлено погруддя в знак вдячності і вічної пам’яті.
Великий вплив на розвиток селища відіграла школа, яка була відкрита у 1955 році і називалась тоді Каланчацька початкова школа №5. Першими вчителями, які викладали в цій школі були - Бабіцька Оксана Дмитрівна, Єрух Ніна Никифорівна, Богдашевська Фелікса Антонівна. Завідуючою початкової школи була Фелікса Антонівна. Будинок цієй школи був збудований під час окупації німцями і нагадував звичайний сарай. Вчилися у дві зміни. Було дві класних кімнати. Методом народної будови було відкрито восьмирічку у 1961 році. У 1961/1962рр. була семирічка, а потім перейшли на восьмирічне навчання. Першим директором був Ковтун Ілля Ісайович. Першими випускниками восьмирічки були учні 1948 року народження. Прибули нові вчителі Супрун Марія Денисівна, Велика Юзя Онисимівна. З 1964 - 1965, 1965 - 1966 pp. директором була Пономаренко Людмила Єфиміїна. Після цього прибула Сєрікова Надія Марківна, яка перебувала на цій посаді до 1977 року. Надія Марківна відрізнялася працездатністю і відповідальністю. Викладала хімію, біологію, проводила різноманітні виховні заходи, гуртки, походи.
Східною околицею смт Мирне пролягає Північно-Кримський канал, будівництво першої його черги було завершено 17 вересня 1963 року.
У 1965 році в приміщенні школи був відкритий музей 295 стрілецької Дивізії, завідуючою стала Слідкевич Клавдія Петрівна. В 2011 році музею присвоєне звання зразковий музей.
Перші екскурсії по містах рідного краю відбувалися за участю Котій Тамари Вікторівни, яка викладала історію і географію. Тамара Вікторівна пропрацювала в цій школі 36 років (з 1957 по 1993 рік). Діти дуже полюбляли ходити зі своєю вчителькою у походи, на екскурсії. Тамара Вікторівна має звання «Ветеран праці».
У Мирненській загальноосвітній школі І - III ступенів налічується 19 класних кімнат, 5 кабінетів виробничої майстерні, бібліотека, їдальня, кабінет медичного обслуговування. У школі працює творчий педагогічний колектив під керівництвом в.о. директора Кісільова Світлана Федорівна.
На території селища також є будинок культури з залом на 220 місць, фельдшерсько-акушерський пункт, дошкільний навчальний заклад «Калинка», відділення зв'язку, АТС, Ольгинський храм.
13 грудня 2014 року у селищі невідомі завалили пам'ятник Леніну.
30 квітня 2017 року на кордоні материкової України з окупованим Кримом побудували нову дамбу на Північно-Кримському каналі, яка перекрила воду на півострів. Вода, яку заощадили таким чином, буде зрошувати землі півдня Херсонщини. Якби канал було б перекрито за кілька десятків кілометрів до адмінкордону, де є остання стаціонарна дамба, ферми на південь від неї виявилися б під загрозою посухи. На дамбу витратили 35 млн.грн. Будівництво дамби тривало з 2016 року.
