Особливості зняття арешту з майна боржника
Особливості зняття арешту з майна боржника
Нерідко виникають випадки, коли при здійсненні операцій, пов’язаних з майном (приватизація, продаж рухомого чи нерухомого майна, дарування або ж прийняття спадщини), рахунками, громадяни дізнаються про те, що на їхнє майно (кошти) було накладено арешт.
Забезпечення виконання судових рішень та випередження дій боржника щодо уникнення звернення стягнення на належне йому майно потребує вжиття дієвих заходів, до яких належить арешт майна боржника.
Згідно з п. 6 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.
Арешт на майно боржника може бути накладений як під час відкриття виконавчого провадження, так і в процесі здійснення інших виконавчих дій шляхом:
- винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або в інших фінансових установах;
- винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї;
- винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;
- проведення опису майна боржника та накладення на нього арешту.
У разі закінчення виконавчого провадження арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку з завершенням виконавчого провадження.
Відповідно до Інструкції з організації примусового виконання рішень у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду або іншого органу, який його видав, виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, а також наслідки завершення відповідного виконавчого провадження (зняття арешту тощо).
Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.
Виконавець зобов'язаний зняти арешт з рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно з цим Законом.
З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом.
Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.
За умови наявності письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності, суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку зі значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі якщо витрати, пов'язані зі зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, арешт з майна боржника може бути знято за постановою виконавця.
Копії постанови виконавця про зняття арешту з майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.
В усіх інших випадках арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.
Зазначені у цій статті постанови можуть бути оскаржені сторонами у порядку, встановленому Законом.
Виникли запитання? 0 800 213 103 єдиний безкоштовний цілодобовий номер з надання безоплатної правової допомоги в Україні.
За безоплатною правовою допомогою можна звертатися до відділу «Каланчацьке бюро правової допомоги» Голопристанського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який знаходиться за адресою: смт Каланчак, вул. Херсонська (Леніна), 9 (1-й поверх), тел.: (05530)3-15-03 або за скайп зв’язком: Каланчацьке бюро правової допомоги (kalanchatske@legalaid.ks.ua).
З повагою, директор МЦ І.М. Кеба
