НАТО : 75 років заснування Організації Північноатлантичного договору
4 квітня є символічною датою для всього світу, адже цього дня у 1949 році було створено НАТО або Організацію Північноатлантичного договору
НАТО (англ. North Atlantic Treaty Organization) - це об'єднання країн для колективного захисту та забезпечення безпеки її членів, які відстоюють свободу, демократію та права людини. Цей день вшановується як важливий момент у історії для збереження міжнародного порядку та співпраці між країнами.
Історія створення НАТО
Створення НАТО або Організації Північноатлантичного договору, було переважно реакцією на загрозу з боку Радянського Союзу після Другої світової війни та спостереження за зростаючим впливом комунізму у Європі. Офіційне створення НАТО відбулося 4 квітня 1949 року під час підписання Вашингтонського договору, що був угодою між країнами Північної Америки та десятьма країнами Європи.
Створення такої потужної системи було відповіддю на складну геополітичну ситуацію, що склалася після Другої світової війни. У 1945 році, Європа знаходилася в руїнах, а загроза радянської експансії ставала дедалі більшою. Перші спроби забезпечення міжнародної безпеки після війни були виконані через створення Організації Об'єднаних Націй (ООН) у 1945 році. Однак швидко стало зрозуміло, що ООН не може гарантувати безпеку на європейському континенті внаслідок відсутності механізмів колективної оборони.
Початком "холодної війни" між США та СРСР став 1946, а через два роки Комуністична партія Чехословаччини за підтримки Радянського Союзу захопила владу в країні. Потім були події Блокади Берліна, щоб ще більше підкреслити потребу в спільній обороні. Такі дестабілізаційні процеси і страх перед комуністичним пануванням став відправною точкою. Того року у Брюсселі були проведені переговори п'яти країн щодо створення Західноєвропейського союзу. Після підписання Брюссельського договору, лідери Великобританії та Франції висловили підтримку ідеї створення широкого військово-політичного союзу західних держав, що призвело до утворення НАТО згодом.
Країни НАТО
Вступити до організації Північноатлантичного договору може "будь-яка європейська країна, що здатна просувати принципи цього Договору і робити внесок у підтримання безпеки на північноатлантичному просторі", - зазначено на офіційному порталі NATO.
Перші 12 держав, що підписали цей договір та ратифікували, стали засновниками НАТО: Бельгія, Канада, Данія, Франція, Ісландія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Португалія, США та Велика Британія. Вступ до НАТО став ключовим етапом у політиці безпеки для багатьох країн Європи та Північної Америки, які прагнули забезпечити стабільність та безпеку після війни.
Сьогодні, вже 32 країни стали членами Північноатлантичного альянсу, у 2023 році до них приєдналась Фінляндія, а цього року – Швеція.
Яка основна ціль та мета НАТО?
НАТО вважає своїм обов'язком мирне розв'язання суперечок, її основана мета полягає у гарантуванні свободи та безпеки своїх членів за допомогою політичних та військових засобів. Якщо дипломатичні дії зазнають поразки, в Організації є військова потужність для того, щоб проводити операції з врегулювання криз.
Важливо зазначити, що власне НАТО, як організація, не має збройних сил. Однак у розпорядженні Альянсу є військовий потенціал держав-членів, які зобов'язані надавати допомогу в разі необхідності за рішенням. Ці операції можуть бути запроваджені згідно з пунктом щодо колективної оборони засновницького договору НАТО, відомого як Стаття 5 Вашингтонського договору, або відповідно до мандату ООН. Такі операції можуть проводитися як самостійно, так і у співпраці з іншими країнами та міжнародними організаціями.
Кожен член НАТО зобов'язується взяти участь у колективній обороні, якщо будь-який інший член стане об'єктом агресії. Цей принцип виступає як стримувальний фактор і відіграє ключову роль у забезпеченні безпеки та стабільності в регіоні.
Україна та НАТО
Україна активно працює над розбудовою відносин із НАТО на основі ряду стратегічних документів, таких як Хартія про особливе партнерство, Декларація про доповнення Хартії про особливе партнерство, а також План дій Україна-НАТО та інші. Ці документи визначають напрямки співпраці між Україною та НАТО, зокрема, стосовно військової, політичної і економічної сфер.
Одним з ключових інструментів є річні національні програми, які допомагають впроваджувати реформи в Україні за підтримки НАТО. Започатковані ще з 2009 року, ці програми спрямовані на стратегічне планування та координацію реформ у різних сферах, включаючи безпеку, оборону та цивільні аспекти. Вони допомагають українським владним структурам впроваджувати стандарти та практики, які відповідають критеріям та вимогам НАТО, сприяючи зміцненню оборонно-безпекових зусиль країни та наближенню до членства в Альянсі.
Інтеграція до НАТО вважається багатьма українцями найбільш надійним шляхом забезпечення безпеки та суверенітету нашої країни, особливо в умовах російської збройної агресії. Саме через перспективу вступу до Альянсу Україна активно працює над впровадженням реформ, модернізацією своїх збройних сил та підвищенням стандартів безпеки та обороноздатності. За даними соціологічних досліджень підтримка членства України в НАТО досягла рекордних показників, становлячи 82%. Згідно з результатами Всеукраїнського опитування Міжнародного республіканського інституту (МРІ) - це вражаюче збільшення на 23% у порівнянні з даними за квітень 2022 року. Ці цифри відображають високий рівень підтримки серед українського населення і вказують на тверду віру у позитивний внесок та безпеку, які може забезпечити членство країни в Альянсі.
У 2019 році Верховна Рада затвердила поправки до Конституції, які закріпили курс України на вступ до НАТО та ЄС. Через рік Україна увійшла до програми "Партнерство розширених можливостей НАТО", а у 2023 було створено Раду Україна-НАТО. На першому засіданні обговорювалась низка важливих питань, тоді Генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив: "Ми також обговорили шлях України до членства в НАТО. Союзники згодні з тим, що Україна стане членом НАТО. Наразі ми надали рекомендації щодо пріоритетних реформ в Україні, включаючи боротьбу з корупцією, зміцнення верховенства права та підтримку прав людини і прав меншин".
Члени Північноатлантичного договору виявляють військову, фінансову та гуманітарну підтримку Україні. НАТО також встановлює спільні центри аналізу, підготовки та навчання, де українські військові мають змогу тренуватися разом з військовими країн Альянсу. Крім того, через Комплексний пакет допомоги НАТО (CAP), надає критично важливу підтримку.
У межах комплексної реформи партнерства, яка була прийнята в Таллінні, Постійний комітет Парламентської Асамблеї НАТО погодився на створення нового статусу для країн, які мають бажання приєднатися до Альянсу. Уже наприкінці травня може бути ухвалено офіційне рішення щодо визнання України, Боснії і Герцеговини та Грузії як кандидатів на вступ у НАТО. Про це стало відомо із матеріалу на сайті ПА НАТО.
