Погром і підпалення Москви: Кримський похід Девлета Ґерая
В рамках нашої співпраці з Український інститут національної пам'яті ми підготували матеріал про Кримський похід Девлета Ґерая 1571 року
453 роки тому війська Кримського Ханства спалили столицю Московського царства – Москву.
Це сталось у розпал Московсько-кримської війни, в якій Московський цар Іван IV Грозний протистояв Кримському ханству в союзі з Османською імперією.
1473 року московський князь Іван III на Біблії присягнув Кримським Ґераям і відмовився платити данину Великій Орді. Московське царство почало розширення на Схід та Захід, захоплюючи інші князівства та починаючи війну за війною. Московські князі називали себе “молодшими братами” роду Ґераїв, отримуючи їхню підтримку та заступництво.
За правління Івана IV Грозного, після підкорення Казані та Астрахані, Москва зважилась протистояти й Кримському Ханству. У 1556 московський загін вдерся до Криму і спалив низку поселень на заході та сході Криму. Іван Грозний планував розгорнути більш масштабне протистояння з кримськими татарами, щоб звільнитись від данини, однак Московське царство загрузло у “опричнині”.
У 1561 Московія отримала так звану “брехливу грамоту” Константинопольського Патріарха, де Івана IV визнавали спадкоємцем Візантії. Це спричинило значне погіршення стосунків між Москвою і Кримом.
Навесні 1571 Девлет Ґерай зібрав велике військо, що складалось з кримських татар, османських військ, яничар, великих і малих ногайських орд і черкесів. Кримський хан вирушив покарати московського васала за непокору – проте початково наступ на Москву не планувався, адже до цього кримським військам не вдавалось зайти вглиб Московії через сильний опір.
Однак, дізнавшись про слабкий московський гарнізон, військо Девлета здійснило неочікуваний маневр – вони обійшли багатотисячне царське військо на річці Ока з заходу, і пішли маршем відразу на столицю.
2 червня (23 травня за старим календарем) кримський хан підійшов до Москви. Її оборону очолив головнокомандувач царського війська Іван Бєльскій, який зміг призупинити кримське військо. Проте основна частина московських сил залишалась розтягнутою на великій території від Оки, і була вимушена самостійно добиратись до міста. Врешті решт, столиця царства була покинута її царем, який втік до Ростова.
У кривавій битві 3 червня кримські війська змогли здолати московські загони, які почали відступати. Москва була лише частково захищена стінами, тому битва перекинулась на вулиці міста. Пораненим був навіть командувач московського війська. Згодом, навмисне чи ні, розпочалась пожежа. Через сильний вітер вона швидко перетворилась на справжній вогняний шторм.
В результаті полум’я перекинулось і на Кремль. За словами літописця, “Москва згоріла вся…”, не залишилось нічого дерев’яного. Пожежа та задимлення кам’яних споруд Кремля спричинила масові жертви серед населення та військ обох сторін, загинув також московський командувач Іван Бєльскій.
Точне число загиблих встановити важко, проте за свідченням папського посла Антоніо Поссевіно, в 1580 році в Москві жило не більше 30 тисяч людей, хоча у 1520 її населення становило близько 100 000. Натомість московські літописці навіть не намагалися порахувати втрати. Окрім загиблих та біженців, тисячі московитів були взяті в полон. Столиця Московії була абсолютно розорена.
Спустошивши околиці міста, кримське військо повернулось в степ і почало шлях до Криму.
У перемовинах опісля походу, Іван Грозний знов клявся у вірності своєму суверену, відновив плату данини та віддав кримському хану Астрахань. Окрім цього, він відмовився від царського титулу і титулу спадкоємця Другого Риму (Константинополя). Проте Іван не планував погоджуватись на умови хана віддати також нещодавно захоплену Казань, і не планував остаточно визнавати поразку. Все це призвело до нових війн.
Матеріал підготовлено за матеріалами історика Сергія Громенка.
Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим
