Як за лічені хвилини викликати паніку в десятків і навіть сотень людей? Переслати в родинний або сусідський чат неперевірену «сенсаційну» інформацію!
«Цієї ночі на Київ випустять 500 ракет 
», «Взимку світла не буде по 20 годин на добу», «Готується ядерний удар по Україні!». У групових чатах такі повідомлення блискавично поширюються та вводять в оману отримувачів.
Чому ми так легко потрапляємо в тенета фейків? Є кілька психологічних пасток:
Довіра до знайомих людей. Ми віримо рідним, друзям та сусідам, адже у них немає причин нам брехати. Та навіть вони можуть необачно поширювати дезінформацію.
Емоційне збудження. У стресових ситуаціях ми менш критично аналізуємо інформацію і схильні керуватися емоціями.
Тому рідко перевіряємо новини, які їх викликають.
Навіть офіційні повідомлення при переказі іншою людиною можуть втрачати важливі для розуміння деталі. У результаті ми отримуємо викривлену інформацію.
Ось кілька порад, як не піддаватися на маніпуляції:
перевіряйте всі новини, отримані від родичів та знайомих, в офіційних джерелах;
якщо інформація підтверджена, переконайтеся, що при її передачі не пропустили важливі деталі;
зважайте на те, від кого ви отримали інформацію. Погляди людини можуть впливати на те, як вона висвітлює новини.
Якщо ж інформація не підтвердилася, поговоріть із близькими та поясніть важливість інформаційної гігієни. Особиста медіаграмотність кожного важлива для захисту країни від дестабілізаційних зусиль ворога.
Internews Ukraine
