Чи можуть племінники, тітки, дядьки або двоюрідні родичі зниклого безвісти захистити свої права через суд?
Коли людина зникає безвісти за особливих обставин, найчастіше говорять про права найближчих родичів: дружини, чоловіка, батьків, дітей, рідних братів і сестер.
Але в реальному житті все буває складніше. Іноді саме тітка виховувала племінника, іноді дядько жив із ним однією сім’єю. Іноді племінник утримував тітку. Іноді двоюрідна сестра чи брат — це єдина людина, яка фактично займалася пошуком, документами, зверненнями й майном.
Проблема в тому, що Закон України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин»прямо визначає коло близьких родичів та членів сім’ї. До нього входять чоловік, дружина, батьки, діти, рідні брат і сестра, дід, баба, онуки, усиновлювачі, опікуни, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки.
А от племінники, тітки, дядьки, двоюрідні брати й сестри прямо в цьому переліку не названі.
Через це такі родичі часто стикаються з обмеженнями:
- їм можуть не надати інформацію;
- можуть відмовити у прийнятті документів;
- можуть не визнати їх особами, які мають право звертатися щодо соціальних гарантій;
- можуть вимагати судове рішення, яке підтвердить юридично значущий зв’язок із особою, яка зникла безвісти.
Водночас закон передбачає, що близькі родичі та члени сім’ї мають право отримувати достовірні відомості про місцеперебування зниклої особи, обставини її загибелі чи місце поховання, а уповноважені органи мають надавати їм інформацію про хід і результати розшуку.
Тому для «непрямих» родичів важливим інструментом може бути встановлення юридичного факту через суд.
Які факти можна встановлювати?
Такі справи розглядаються в порядку окремого провадження. Тобто суд не вирішує спір між сторонами, а підтверджує наявність юридичного факту, який потрібен людині для реалізації її прав. Саме так це визначає ст. 293 ЦПК України.
Основні норми ЦПК України:
- п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК — встановлення факту родинних відносин між фізичними особами;
- п. 2 ч. 1 ст. 315 ЦПК — встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні;
- ч. 2 ст. 315 ЦПК — встановлення інших фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав;
- ст. 316 ЦПК — заява подається за місцем проживання заявника;
- ст. 318 ЦПК — у заяві треба зазначити, який факт потрібно встановити, з якою метою, чому неможливо отримати документи іншим шляхом і якими доказами це підтверджується;
- ст. 319 ЦПК — у рішенні суд зазначає встановлений факт, мету його встановлення та докази.
1. Факт родинних відносин
Цей варіант підходить, коли потрібно юридично підтвердити, що заявник справді є родичем зниклої особи (тема частково досліджена раніше).
Наприклад:
- племінник хоче підтвердити родинний зв’язок із дядьком;
- тітка — із племінником;
- двоюрідний брат або сестра — через спільних діда й бабу;
- у документах є помилки в прізвищах, іменах, по батькові;
- частина актових записів втрачена або не збереглася.
У таких справах важливо коректно формулювати зверненнядо суду:
«Прошу встановити факт родинних відносин між мною та особою, зниклою безвісти за особливих обставин, оскільки цей факт необхідний для звернення до уповноважених органів, отримання інформації щодо розшуку, вирішення майнових питань та реалізації інших прав».
2. Факт проживання однією сім’єю
Це дуже важлива категорія для ситуацій, коли люди не є «прямими» родичами за законом, але фактично жили як одна сім’я.
Наприклад:
- дядько проживав із племінником;
- тітка фактично виховувала племінника;
- двоюрідна сестра жила зі зниклим військовослужбовцем, вела спільний побут;
- родичі мали спільний бюджет, разом оплачували комунальні послуги, доглядали один за одним.
Показова справа — №694/ 2318/ 23
У цій справі Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду скасував рішення судів попередніх інстанцій, якими було відмовлено в задоволенні заяви дядька зниклого безвісти військовослужбовця.
Заявник просив встановити факт родинних відносин із племінником та факт проживання з ним однією сім’єю. Це було необхідно для реалізації прав, пов’язаних із грошовим забезпеченням, матеріальною допомогою, пільгами та іншими соціальними гарантіями.
Суди попередніх інстанцій фактично відмовили заявнику через те, що він не зміг документально підтвердити сімейні відносини з племінником. Однак Верховний Суд звернув увагу, що такі обставини можуть мати юридичне значення і за наявності відповідних підстав можуть встановлюватися судом у порядку окремого провадження.
Висновок: для суду має значення не лише формальна спорідненість, а й реальний сімейний зв’язок: спільне проживання, спільний побут, взаємні права та обов’язки. Саме такі обставини можуть бути підставою для встановлення юридичного факту, необхідного для подальшої реалізації прав родича зниклого безвісти.
Текст постанови: https://reyestr.court.gov.ua/Review/118688762
3. Факт перебування на утриманні
Це одна з найскладніших категорій.
Факт утримання може мати значення, коли заявник претендує на:
- пенсію у зв’язку з втратою годувальника;
- одноразову грошову допомогу;
- соціальні гарантії;
- інші майнові права.
Але важливо: утримання — це не будь-яка допомога.
Недостатньо сказати: «Він іноді давав мені гроші», «Ми були родичами» чи «Він допомагав, коли міг».
Потрібно доводити, що допомога була:
- постійною; систематичною; основним або одним з основних джерел існування заявника.
Велика Палата Верховного Суду у справі
№308/17634/23 зробила важливий висновок: справи про встановлення факту перебування особи на утриманні загиблого військовослужбовця з метою отримання одноразової грошової допомоги мають розглядатися в порядку цивільного судочинства, в окремому провадженні.
Також у публікації щодо цієї справи зазначено, що відносини утримання мають цивільно-правову природу, бо стосуються приватного життя, сімейних зв’язків і фактичних обставин, а соціальна мета виплати сама по собі не перетворює таку справу на публічно-правовий спір.
Детальніше за посиланнями:
інформація
Постанова суду
Які докази можуть допомогти?
До заяви варто додавати все, що підтверджує реальний зв’язок із зниклою особою.
Для родинних відносин:
- свідоцтва про народження;
- свідоцтва про шлюб;
- документи про зміну прізвища;
- архівні довідки;
- витяги з ДРАЦС;
- документи, які підтверджують спільних родичів.
Для проживання однією сім’єю:
- довідки про місце проживання;
- акти обстеження житлових умов;
- квитанції про оплату комунальних послуг;
- спільні договори;
- фото, листування, показання свідків;
- документи, які підтверджують спільний побут.
Для утримання:
- банківські перекази;
- квитанції про оплату лікування, харчування, комунальних послуг;
- довідки про доходи заявника;
- медичні документи;
- чеки;
- листування;
- показання свідків;
- докази, що допомога була регулярною і суттєвою.
Важливо
У заяві про встановлення юридичного факту обов’язково потрібно пояснити:
- який саме факт треба встановити;
- для чого саме він потрібен;
- яке право заявник не може реалізувати без цього рішення;
- чому неможливо отримати або відновити документи іншим способом;
- які докази підтверджують заявлені обставини.
Якщо ж між кількома особами є спір щодо виплат, спадщини або іншого майнового права, суд може відмовити у відкритті провадження в окремому провадженні або залишити заяву без розгляду. ЦПК прямо передбачає, що якщо зі заяви вбачається спір про право, така справа не вирішується в порядку окремого провадження.
Загальний висновок
Племінники, тітки, дядьки, двоюрідні брати й сестри не завжди прямо охоплюються категорією «близькі родичі та члени сім’ї» у спеціальному законі про зниклих безвісти.
Але це не означає, що вони повністю позбавлені можливості захистити свої права.
У багатьох випадках шляхом може бути звернення до суду із заявою про встановлення:
- факту родинних відносин;
- факту проживання однією сім’єю;
- факту перебування на утриманні;
- іншого юридичного факту, необхідного для реалізації конкретного права.
Головне — доводити не просто «я родич», а конкретно: який юридичний факт існував,
чим він підтверджується, і для реалізації якого права він потрібен.
Саме від цього залежить перспектива справи.
P.S. У наступних матеріалах плануємо окремо розглянути питання опіки, піклування та усиновлення дітей зниклих безвісти, а також відповідну судову практику.
Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин
